Куди вставляти реформи?

- Реформи починаються там,

де закінчуються гроші.

Народний гумор

- Реформи зараз знаходяться на такому

 етапі...на якому їх не видно.

Віктор Черномирдін

«Нова» влада на чолі з «новим» першим заступником (бо нинішній мер, схоже, вже нічого не вирішує) наразі активно копирсається у житлово-комунальному господарстві міста. Когось афішовані дії та реформи, можливо, і задовольняють, але все ж давайте в них розберемося. Чи так все добре, як малюють? Експертну оцінку щодо комунальних реформацій читачам «Відомостей» також надає екс-перший заступник міського голови Володимир Турчененко.

Дельфініум тременс.

Як ви пам’ятаєте, кілька місяців тому міська влада задумала здати басейн в оренду. Було заявлено, що є непогані претенденти. Але…жодної заявки на конкурс ніхто не подав. Влада не засмутилася, зокрема, як наголосив Степан Цапюк, тепер є нова, ще більш вдала ідея: продати басейн. Теж, мовляв, є претендент. Не будемо зараз шукати причини, чому претендент лише один і чи буде в такому разі організовано конкурс та встановлена адекватна ціна, але і у випадку з продажем не все гаразд: як стало відомо нещодавно, «Дельфін» перебуває у податковій заставі, і, щоб звільнити його з полону податківців, Цапюк пропонує передати в заставу дві котельні (що на Пантаївці та Димитровому). Таким є короткий стан речей. А тепер – роздуми.

Якими б важкими не були минулі роки, але при кожній місцевій команді басейн працював. Так, в останні два роки він дійсно потребував ремонту. Для його проведення попередники у 2009 році підняли в місті питання про передачу «Дельфіна» на обласний баланс – до школи олімпійського резерву «Надія». Була відповідна домовленість з тодішнім губернатором Василем Моцним, були підготовлені необхідні папери, залишалося тільки отримати рішення сесії. Але на сесії фракція Партії регіонів та Вікторія Ставицька це питання «завалили». Пам’ятається, як Ставицька розпиналася: як це так передати? А дітки? І все в такому ж дусі. Сьогодні думка кардинально змінилася. Складається враження, що басейн цього року тому і не запрацював, щоб довести його до більш непридатного стану, а отже, і здешевити його активи, і підготувати громаду до того, що об’єкт треба рятувати, а «врятує» його лише сторонній, зауважте, приватний дядечко.

Тепер щодо застави. Як це так, що міська влада лише тепер дізналася, що басейн в заставі у податківців? Не віриться, що Володимир Ілліч Самінський (директор КП «Теплокомуненерго», на чиєму балансі зараз перебуває «Дельфін») міг одноосібно взяти на себе відповідальність визначити об’єкт податкової застави і при цьому не повідомити міську владу. Тут або лукавство, або заздалегідь запланований сценарій, щоб підвести громадську думку про необхідність цей об’єкт продати. Є окреме питання і до Самінського: якщо минулий рік підприємство закінчило з нульовим балансом, то звідкіля взагалі ця застава взялася?

Щоб погасити заставу і виставити басейн на продаж, Цапюк пропонує передати замість нього в заставу дві котельні: на Пантаївці та Димитровому (це новозбудовані сучасні котельні). А потім ці котельні якось викупити назад, зверніть увагу, за ДЕРЖАВНІ кошти. Щось дуже це нагадує байки про те, що «я з Партії регіонів, у мене в Києві друзі, мені пообіцяли мільйони під різноманітні програми, і я ці мільйони з дня на день сюди заведу». Хтось бачив ці гроші? Думаю, питання риторичне. Зрозуміло, що нічого держава викупати не буде, і котельні підуть з молотка. На момент здачі їх в експлуатацію, вони разом коштували 3 мільйони, зараз – 8 мільйонів гривень. Дай Бог, щоб податківці не продали їх комусь дешевше, аніж за півтора. Певен, якщо сценарій з котельнями пройде, так воно і буде. Об’єкти будуть реалізовані за безцінь, а кошти – просто «проїдені».

На думку Володимира Турчененка, це елементарна безгосподарність. 

За його словами, якщо котельні на селищах не потрібні (бо люди встановили «автономки»), то їх треба демонтувати і встановити в місті. На свою користь співрозмовник наводить наступні аргументи:

1. Котельня на Пантаївці має два котли по 2,9 ГКал.

Димитрівська – також два котли по 2,9 плюс один котел на 1,16 ГКал.

2. В місті розроблено проекти на реконструкцію 35-ї, 47-ї, 118-ї котелень. При цьому, потреба 35-ї котельні – три котли по 2,9 ГКал (3х2,9), потреба 47-ї – 2х1,16 ГКал, потреба 118-ї – 2х2,9 ГКал плюс 1х1,74 ГКал.

Тож, за словами Володимира Турчененка, хоч сьогодні можна почати реконструкцію, приміром, 35-ї котельні (по вул. К. Лібкнехта, 35, біля статуправління). І це буде раціонально! А не передавати сучасне обладнання на поталу податківцям, щоб якнайшвидше реалізувати «Дельфін». Бо залишимося, як нещодавно вигукнув член виконкому Кудря: «...і без басейну, і без котелень. І з боргами.»

Комунальний рай – в маси!

На окрему розмову заслуговує ідея створення великого комунального підприємства з обслуговування житла, яке ще поки незрозуміло, чи працюватиме взагалі самостійно, чи матиме у субпідряді ті самі «ЖЕКи»-ПП, які обслуговують нас і зараз.

Керівники приватних «ЖЕКів» до такої пропозиції ставляться негативно, але до кардинальних протидій не вдаються. Загалом, ідея дійсно «бредовая»: немає ні юридичної бази, ні матеріальної, одна суцільна самопропаганда від влади. Але спробуйте сьогодні вийти до народу і сказати, що це «бред» - як мінімум, вас не зрозуміють!

У чому ж мінуси? По-перше, створення даного комунального підприємства не введено в рамки чинного законодавства (депутатам пропонується прийняти рішення «зі слів»). По-друге, немає експертної оцінки. По-третє, ніхто не коментує кінцевий результат: у чому буде позитив? По-четверте, іде монополізація виробництва (порушується антимонопольне законодавство).

Власне, коли Антимонопольний комітет України заблокує це рішення, на що, можливо, влада навіть сподівається, у Цапюка з’являється класний хід конем. Вийти до жеків-ПП і сказати, що це, мовляв, я призупинив дію даного рішення, і якщо не будете тут стояти по стійці «струнко», пожалкуєте.

У те, що комунальне підприємство (якщо буде створене) надаватиме послуги самостійно (без залучення жеків-ПП), я не вірю. Бо зі статутним фондом у 3 тисячі гривень і без матеріальної бази – це неможливо! В такому разі можна уявити офіс, який зав’яже на собі усю квартплату міста і вирішуватиме, кому з приватних «ЖЕКів» щось відірвати від пирога, а кого залишити голодним. Хор-р-р-о-ша структура! Хотілося б там працювати.

Для городян, які обурені тарифами та тим, що жеки-ПП зараз нібито нічого не роблять, від створення цього офісу теж нічого хорошого не світить. Якщо зараз податки платить тільки «ЖЕК», то потім їх платитиме ще й комунальне підприємство. Подвійне оподаткування обов’язково призведе до зростання тарифів!

То чи потрібен цей «третій зайвий»? Адже сьогодні у влади є всі необхідні важелі для контролю роботи жеків-ПП.

За реформами забули про місто.

Обвішавшись реформаторськими ідеями, влада фактично упустила з виду таку рутинну роботу, як підготовка міста до осінньо-зимового сезону! Завдяки старанням попередників, які щоліта в цьому напрямку працювали, в місті ще щось тримається. Але ж вічно так не буде.

На сьогоднішній день жодних радикальних дій по напрямку житлово-комунального господарства у місті не ведеться. Крім слів – будівництво котелень, злиття «теплокомун» і «водоканалу», заміна трубопроводів, створення «єдиного комунального» – реально в літній період нічого не вирішується. Хотілося б почути, чому? Складна фінансова ситуація, немає бюджету, ще щось?

Крім того, щоб надати якісні послуги взимку, треба вийти з нульовим балансом по розрахунках за енергоносії. У нас же такої заборгованості як сьогодні не було три останніх роки! А між тим, держава вимагає до першого липня розрахуватися за газ на 80 відсотків, а до першого жовтня – на 100 відсотків! І ніяких компенсацій, як було раніше, нікому не даватимуть! Нерозрахунок призведе до приватизації «Теплокомуненерго», а якщо наші можновладці дуже «постараються», і встигнуть до того часу приєднати до «теплокомуна» ще й «водоканал», то заберуть і його! Так би мовити, одним махом. І коли нові власники встановлять свої захмарні тарифи (без ніякого ні з ким обговорення), як то кажуть, «наша мама будуть раді». І будуть дуже вдячні сьогоднішнім міським керманичам.

До речі, є версія. Гроші від продажу басейну перший заступник перераховує в уплату боргів за газ, цим самим «рятує» місто, і, як завжди, їздить по Олександрії на чорному білому коні. Якщо, звісно, цих «грошей» вистачить, а по-друге, вони вже не призначені для чогось (когось) іншого. Так і проживемо. А там щось придумаємо…

М. Швець