Фотоательє «Луч» в районі ринка «Айсберг» знає, мабуть, кожен олександрієць. Напевне, хоч раз бував там, гуляючи на весіллях або роблячи фотознімки на документи. Ательє ошатне як всередині, так і ззовні, у ньому спокійна ділова атмосфера, якість робіт відповідає вимогам замовників. З 1992 року в фотоательє керує Анатолій Цапко. Спочатку, як директор КП «Промінь», потім, як директор ПП «Ракурс», далі, як директор ПП «Луч», сьогодні – як приватний підприємець.
Згадує, як приймав приміщення. У 1992 році борг з виконання замовлень становив півроку, було відрізане опалення, підприємство працювало лише один день на тиждень – по суботах. Рятувати ательє його тоді запросив директор міськпобуткомбінату Андрій Півняк. І не пожалкував. Молодий, беручкий до роботи Анатолій швидко вивів підприємство з боргів і донині воно стабільно працює (до речі, зараз у штаті – 12 робочих місць).
У 1997 році керівник вирішив зайнятися благоустроєм території. Звернувся до владних органів, втім, в лихі 90-і там було особливо не до нього. Сказали, роби що хочеш, тільки не копай глибоко. Так біля ательє з’явилися доглянуті огороджені квітники, урни та три лавки.
Урни стали першими на заваді. Жителі будинку №43 по вулиці Червоного козацтва (в якому розміщується ательє), а також стихійні торгівці, швидко навчилися їх застосовувати під утилізацію власного сміття. Доходило до того, що пакетами з побутовими відходами мешканці будинку жбурляли в урни, не виходячи з дому. З балконів або вікон. Влучали не завжди. Тож можна тільки уявити, які стояли сморід та антисанітарія. Три роки тому, на пропозицію начальника спецінспекції з благоустрою населених пунктів міської ради Олександра Безуса, дві з трьох урн підприємець ліквідував - зрізав болгаркою.
Цього року хмари «нависли» над лавками. Точніше, під ними захилиталася земля. Як розповідає Анатолій Цапко, навесні до нього прийшла старша будинку, в якому розташоване ательє, Варвара Обертас і поцікавилася, яка у підприємства площа і скільки воно сплачує «ЖЕКу».
- На якій підставі я змушений надавати вам цю інформацію? - здивувався керівник. - У мене з «ЖЕКом» укладена угода, відповідно до якої мені щомісяця виставляють рахунки, за якими я плачу.
Як з’ясувалося, мешканці будинку надумали поремонтувати щось у підвалі та на даху і розраховували використати підприємця як спонсора. «Раніше я надавав таку допомогу, - каже мені Анатолій Цапко, - але зараз не найкращі часи. Тож довелося відмовити…».
Відмова коштувала дорого. Спершу жильці будинку поскаржилися дільничному. Мовляв, на лавках уночі постійна гульня і п’яний гомін. Дільничний на скаргу прибув. Зверніть увагу на деяку абсурдність ситуації: чекаючи на приїзд Анатолія Цапка, якого викликали телефоном, і жильці, і дільничний коротали час на все тих же злощасних лавках. Підприємець висловив дільничному свою позицію, що суть проблеми не в лавках. Коли у даному районі цілодобово працюють «пивнушки», цілодобово продається самогон – є лавки чи немає – гомін стоятиме.
Далі – більше. З аналогічною скаргою жильці звернулися на адресу міської влади. Звідкіля, без зайвих обговорень, підприємець отримав суху відповідь від Степана Цапюка. Самий народний перший заступник міського голови, без усіляких вагань, приписав перенести лавки в інше місце.
Коротко і ясно:
- Як так? - дивується підприємець. - Хіба це вихід? Спочатку урни, тепер лавки… Приберемо лавки – молодь на огорожі квітників сидітиме, приберемо огорожу – просто на східцях ательє… Куди ми котимося? Назад у 90 роки?
Намагаючись більш докладно розібратися у даній ситуації, я вирушив спочатку у двір будинку, а потім – до відділу громадської безпеки міськвідділу міліції. Через спекотну погоду у дворі вдалося застати лише одну живу душу – батька однієї з квартировласниць. Чоловік підтвердив, що як не кожен день, то через день – точно, на лавках уночі дійсно збираються галасливі компанії. Втім, як і на думку підприємця, лавки не винні. Треба припинити нічні гульбища – і все буде Оk, - зазначив співрозмовник.
У міліції громадської безпеки вдалося застати заступника начальника дільничних інспекторів міліції Валерія Пащенка. За його словами, дану територію обслуговує так званий «сьомий» маршрут патрульних, які несуть чергування з сімнадцятої вечора до першої ночі. При мені, телефоном, він зв’язався з начальником патруля, який повідомив, що скарг на «102» з приводу нічних посиденьок на лавках від мешканців даного будинку… жодного разу не надходило. Більше того, у старшої будинку є номер його особистого мобільного телефону, по якому вона також жодного разу не телефонувала.
Незважаючи на таку відповідь, Валерій Пащенко в телефонному режимі наказав патрульному посилити патрулювання в районі лавок біля фотоательє «Луч» та, щоб декому краще дійшло, скласти там кілька протоколів щодо розпиття пива в громадських місцях.
То є проблема, чи вона надумана? Чому замість створити комісію і докладно вивчити дане питання, влада рубає з плеча? Зрізати лавки – не збудувати! І чи буде в підприємця в подальшому бажання щось робити на благо міста? «Тринадцять років тому я зробив помилку, що облаштував прилеглу територію», - каже Анатолій Цапко. І в чомусь його розумієш…
До речі, куди саме пропонується перенести лавки – у листі «першого» не вказано. Просто – перенести. То може скоро так і бізнес приписуватимуть переносити? Під три чорти? «Вірним шляхом ідете, товариші»!
М. Швець
Немає коментарів:
Дописати коментар