четвер, 5 серпня 2010 р.

Винниченко повернувся в Україну

Нарешті ми маємо змогу побачити картини, написані нашим знаним земляком, не покидаючи країну. Приємний подарунок організували до 130-річчя з нагоди дня народження українського політика, письменника, драматурга з єлисаветградським корінням Володимира Винниченка. Виставка його мистецької спадщини, особливою складовою якої є картини, діє в обласному художньому музеї.




У 1919 р. Винниченко емігрував з країни. Це вже потім у 1920-их роках, перебуваючи у Франції, митець відчув у собі хист художника. В Україні Володимир Кирилович живописом ніколи не займався. Картини, написані переважно олійними фарбами (портрети, натюрморти, пейзажі), за життя Винниченка перебували в його приватній колекції. І ось після тривалого зберігання у Нью-Йорку за заповітом Розалії Виннниченко, дружини письменника, малярську спадщину нашого земляка передано в Україну назавжди. Серед робіт є кілька портретів, присвячених коханій дружині Розі. Саме вона наполягала на передачі цінного архіву в Україну відразу після здобуття незалежності. Тому виставку приурочили ще й до 20-річчя проголошення Декларації про державний суверенітет України.
На власні очі довгоочікувані експонати бачили і кореспонденти «Відомостей». В акуратній виставковій залі представлено понад 20 картин Винниченка-художника. Усі вони були написані в 20-30-их р.р. минулого століття і викликають непідробний інтерес не так своєю художньою цінністю, як значимістю. Це живопис зрілого автора і мистецький доробок людини, яка мала нездійсненну надію повернутися на Батьківщину.
У виставці мистецької спадщини Винниченка вперше експонуються прижиттєві видання творів письменника, його особисті речі, фотографії, метричний запис про народження та інші документи нашого видатного земляка. Кіровоградський художній музей люб’язно запрошує всіх бажаючих завітати до виставкової зали і побачити вперше Винниченка-художника, який через стільки років «повернувся» до рідного Кіровограда. Виставка діятиме до середини вересня. Тел. музею: (022)24-56-81, 24-42-73.
Ірина ДАНИЛЬЧЕНКО


     

Немає коментарів:

Дописати коментар