( бесіда з першим заступником міського голови Володимиром Турчененком )
Володимире Михайловичу, як повідомили в одній з міських газет у статті «Как украсть миллион», 4 серпня цього року проти Вас порушено кримінальну справу відразу за 4 статтями і всі з особливо тяжкими наслідками.
Так, дійсно, проти мене особисто прокуратурою, за поданням Кіровоградського УБОЗу, порушено кримінальну справу. Наскільки я винуватий – це вже буде вирішувати суд. Якщо дати інформацію про ситуацію, я готовий до розмови.
Що ж стало причиною для її порушення?
Мова йде про використання коштів, які були виділені державою для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, що склалася у місті 6-7 вересня 2007 р. Були пошкоджені певні конструктивні елементи будинків, колекторів, дамби, газові та каналізаційні системи, квартири, приватні будинки. Коли ми провели розрахунки і підрахували скільки нам треба коштів, щоб ліквідувати наслідки стихії, цифра сягнула 10 млн. грн. Зрозуміло, що такі кошти не могли бути передбачені у міському бюджеті, бо це стихія. Увесь обсяг так званого другого кошика складає 6 млн. грн. за рік. Тому ми звернулися до обласної ради і до держави. Це було виконано у дуже стислі терміни (підготовлено документи по лінії МНС, міністерства ЖКГ, виготовлено кошторис, загалом пакет документів склав 12 тисяч друкованих аркушів). Після експертизи мінрегіонбуду, фактично відкинули кошти по відновленню дорожнього покриття, залишили житловий сектор, дамбу, на суму 5 млн. 419 тис. грн. Потім була Постанова Кабміну, яка передбачала виділення цих коштів з резервного фонду для м. Олександрія. У подальшому мала бути така процедура: кошти заходять до нас, а щоб їх освоїти – проводяться тендерні торги та визначаються підприємства, які виконуватимуть роботи. На моє переконання, при ліквідації надзвичайних ситуацій, треба оперативно приймати рішення по відновленню життєзабезпечення, тендер тут зовсім недоречний. Але ми пішли так, як це передбачалося законом. Я зібрав усіх підприємців міста, хто готовий залучити свої кошти, зі свого боку допомагав їм з поставниками матеріалів. І ви знаєте, що відразу після стихії ми приступили до відновлення об’єктів, які найбільше постраждали. Ще не отримавши й копійки, роботи виконувалися. Підприємці, розуміючи ситуацію, пішли назустріч. А ми, паралельно, подали документи на проведення тендеру. Ми пішли законним шляхом, але, щоб прискорити, подали подання на міжвідомчу комісію, а не на тендерну (проведення тендеру коштувало набагато дорожче і вимагало 2 місяці часу). Виходить, що я і казначейство порушили закон – ми не мали права перераховувати кошти на придбання матеріалів – ось основне звинувачення, яке пред’являють. Мова не йде про те, що кошти хтось забрав, поклав у банк чи купив машину.
Коли ж надійшли ці кошти?
Я добре пам’ятаю, було 25 грудня, коли я з допомогою В. К. Моцного зміг зустрітися з головою міжвідомчої комісії О. М. Ткаченком, ми поспілкувалися буквально 10 хвилин, а вже наступного дня він вніс наше питання на розгляд комісії. 26 грудня 2007 р. було отримане рішення про надання дозволу на використання виділених коштів. Того ж дня документи передали у казначейство. А весь цей час в Олександрії проводилися роботи в тому обсязі, в якому дозволяли наші можливості.
Якби були кошти, роботи можна було виконати набагато більше?
Звичайно. На той момент, настільки можливо було, виконувалося у борг. 26 грудня, як тільки отримали дозвіл, ці роботи автоматично були оплачені. Але Закон про бюджет 2007 р. передбачав, що кошти, виділені держбюджетом, повинні бути використані у межах бюджетного року.
Тож залишалося кілька днів?
Так, отримали 26 грудня, а 30, згідно з цим законом, повинні були прозвітувати про їх використання. Якщо не використали – зобов’язані повернути назад. Ситуація досить невизначена: люди постраждали, держава виділила кошти, їх повернемо, а проблеми залишаться. З проханням подовжити термін освоєння коштів ми зверталися у Кабмін, але закон про бюджет нам ніхто не змінить. Після перемовин з казначейством, обласною владою прийняли рішення: у стислі строки максимально використати кошти, щоб у подальшому менше коштів необхідно було залучати з міського бюджету, адже проблему вирішувати місцевому самоврядуванню. З облказначейством узгодили питання проплати матеріалів. Виходили з позицій, що, навіть залучаючи гроші мешканців, за наявності матеріалів, відновлення буде дешевшим. Наприклад, повний капремонт покрівлі коштує 138 тис. грн., з них матеріали 86 тис. грн., виконання робіт – 52 тис. грн. Є різниця – оплатити повністю чи тільки роботу. Тож, погодивши з казначейством, закупили матеріали, а у міському бюджеті 2008 р. у фонд розвитку міста заклали кошти на виконання робіт, таким чином зменшуючи навантаження на міський бюджет. З цього все й почалося.
Що Ви маєте на увазі?
Я не знаю, схочете ви про це писати чи ні, але, на мою думку, тут більш політичне питання, ніж економічне. Я спілкуюся з прокурором: на нього йде тиск, тиск з боку Кіровоградського УБОЗу. Чому? Може ці люди судять по собі, займаються корупцією, може колись зверталися, щоб побудувати гараж на прибудинковій території, а комісія їм відмовила? Зараз повторно звертаються, заява з тим самим прізвищем. Але ж це незаконно. 75 квадратних метрів прибудинкової території займе гараж, а перед тим відмовляли людям, які там проживають. Це протирічить законодавству. Дуже прикро, що така служба, як УБОЗ перетворюється в інституцію для вирішення приватних проблем. Прикро мені, бо я з цим зіткнувся, але ж це небезпека для держави в цілому, для її іміджу. На жаль, маємо те, що маємо. Тому будемо боротися за справедливість, за гідність. У даному випадку ми зробили добру справу.
Володимире Михайловичу, проведену роботу не заховаєш?
Ми повністю відновили дамбу в районі 8-ої школи, колектори, газопостачання. Вся робота, яка виконувалася по кожному будинку прийнята старшими будинків, за їх підписами. Залучаючи тоді все, що можна було залучити: підприємства, підприємців, кошти, з такої надскладної ситуації ми вийшли досить гідно. Із 5 млн. 419 тис. грн. ми встигли освоїти 2 млн. 900 тис. грн., на всі ці кошти є документальне підтвердження. Неосвоєні повернуто державі. Були комплексні і цільові перевірки, за висновками ревізійної комісії, коштів, використаних не за призначенням, немає. Комусь просто потрібна справа – дотягнули до початку виборчої кампанії, і комусь хочеться моє прізвище повмокати в грязь, таким чином вирішуючи свої якісь примітивні завдання. Хто володіє ситуацією, то розуміє, що цей абсурд, який створили УБОЗ і прокуратура, не відповідають тій ситуації, яка є.
Однак, негативна інформація нікому не приносить користі.
Знаєте, спочатку було дико від цинізму цих людей, які подають таку інформацію. Я ж добре знаю В. Голобородька, він розумна людина, але люди, які, на мою думку, ним керують, мабуть, переслідують свою мету. Думаю, сам Голобородько цього б не написав, але він не власник газети і, можливо, політична сила, яка у якійсь мірі співпрацює з цією газетою, так вирішує політичні завдання. Як ви помітили, написав тільки «Городской курьер» – інформаційно-розважальний щотижневик вирішив розважити людей. Читачів можна зрозуміти. Не всі знають хто такий я і хто стоїть за цією «стряпнею». Я досить довго пропрацював у місті і дуже радий, що той, хто мене знає, сприймає це з розумінням.
Звичайно, це неприємно мені, моїй дружині, моїм дітям. А кому приємна така брехня? На жаль, це брудна політика. Я господарник і вважаю, що політика має бути спрямована на покращення економіки міста і держави, а не на захист власних амбіцій.
Чи збираєтеся позиватися до редакції газети?
Ні. Перед цим у мене був суд. І у «Городском курьере» теж вийшло кілька статей наклепницького характеру, були потуги очорнити мене. Справа проти мене була «стряпана» нашвидку і так чорним по білому, що її можна було відразу «зарубати». Я вирішив не «тягатися» і поклався на рішення суду. УБОЗ справу програв, а буквально через 10 днів сфабрикував проти мене наступну. Вже прослідковується тенденція.
Звичайно, збільшується навантаження на нервову систему, я відволікаюся від тих завдань, які б міг виконати. Це як зубний біль – і не сильний, але є. А будь-яку інформацію можна подати по-різному. «Городской курьер» ще раніше написав, що чиновники привласнили мільйони гривень. Але ж це неправда. Я вдячний міському голові О. Скічку, що він пояснював ситуацію ЗМІ.
Тож Ви так і не скажете, як украсти мільйон?
Я не знаю. А чого так написали? Бо ті люди знають, як украсти мільйон. Але поки я працюю на цій посаді, я заявляю для тих, хто це написав: ні одна копійка не піде ні на вибори, ні будь-куди, тільки за призначенням. Так що нехай думають, як і де їм вкрасти, бо тут вони не вкрадуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар