Новий Рік для більшості людей – це, передусім, святкова ялинка, Дід Мороз та Снігуронька. Але в наш час досить дивна ситуація складається навколо новорічної символіки. Біля головної ялинки Олександрії ми бачимо Санта Клауса та Сніговика, які, не кваплячись, але впевнено входять у наші свята, витісняючи рідних Діда Мороза та Снігуроньку. Хтось запитає – а що в цьому поганого? Адже ми намагаємося йти до Європи, і це є цілком нормальним процесом. Але не все так просто: давайте замислимося, що таке Новий Рік? У самій назві вже є відповідь – це народження Року, народження нового життєвого циклу, нових позитивних подій. Акт Творіння передбачає поєднання чоловічого та жіночого принципів – так було, так є і так буде. Але про яку гармонію йдеться у запозичених американських символах? Слов’яни мають свою багатовікову культурну традицію, і, якщо ми звернемося до рідних казок, то завжди побачимо діда й бабу, царя та царицю, принца та принцесу. Отже, Дід Мороз та Снігуронька є цілком гармонійними та цілісними образами новорічних свят. Інакше ми втрачаємо зв’язок з власним корінням, а як відомо, людина без минулого не має майбутнього. Тоді без всіляких перешкод у наше життя проникають низькопробні голівудські цінності, і далі вже нікого не дивують двоє чоловіків (Санта Клаус та Сніговик), які обіймаються під ялинкою. На щастя, наші «гості» ще не дібралися до ілюстрованої ялинкової огорожі, дивлячись на яку радіє погляд, спостерігаючи зайця, лисицю та інших героїв наших казок.
Ми маємо самодостатню животворчу Ідею. Це наше життя, і на своїй землі потрібно відстоювати власну Традицію, яка є набагато глибшою та колоритнішою, ніж те, що нам презентують. Слов’яни дуже терплячий та гостинний народ, і, як виявляється, саме ці чесноти вдало експлуатуються західними ідеологами. Природа не терпить пустоти, то ж давайте потурбуємося, щоб вміст нашої культури був традиційним і щоб Наш Дім стояв на міцному фундаменті поваги до самих себе.
Директор оздоровчого кафе О2 Олександр Бєлоусов
Немає коментарів:
Дописати коментар