Чи закриють школу №2?

  

  
 Під час наради директорів загальноосвітніх навчальних закладів, що відбулася 16 лютого, керівники шкіл почули про шокуючі нововведення в освіті міста. Адже відповідно до Програми «Центральний регіон 2010-2015», відбудеться оптимізація ряду навчальних закладів у рамках функціонування освітнього округу у м. Олександрія. Ця, так звана, оптимізація передбачає “злиття” кількох закладів, зокрема: ЗНЗ №2 із ЗНЗ №6, ЗНЗ №15 із ЗНЗ №19, гімназії ім. Т.Г. Шевченка із ЗНЗ №8. Простіше кажучи, поступово будуть ліквідовані три загальноосвітні навчальні заклади.

Відомості звернулися за коментарями до директора Олександрійського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів №2, Заслуженого вчителя України Любов Сергіївни Вотінцевої. Очолюваний нею заклад, не дивлячись на певний легендарний статус школи, на жаль, якимось чином, теж потрапив до “чорного списку оптимізації”.

- Як відреагував педколектив на повідомлення про “злиття” із ЗНЗ №6?

- Після наради директорів, що відбулася у середу, я була у пригніченому стані і як не приховувала, але колектив помітив, що щось не так. Новину повідомила лише у п’ятницю . Дійсно для колег це був шок. Тож ми склали листа, адресованого міському голові, першому та профільному заступникам міського голови (які, до речі, є освітянами – ред.), начальнику управління освіти та голові міської профспілки працівників освіти, у якому здійснено аналіз діяльності закладу, надана характеристика педагогічному колективу, перераховані потужності заклади, тощо.

- На нараді Вам повідомили, яким саме чином відбудеться злиття і на базі якого закладу буде здійснюватися навчально-виховний процес?

- Нам повідомили, що в наслідок злиття, з 56 класів, які зараз мають наші школи, залишиться лише 30. При цьому наповнюваність класів у середньому становитиме 25 учнів, вивільниться 24,6 вчительських ставок. При цьому звільнення торкнеться вчителів усіх профілів. Після оптимізації буде утворена одна адміністративна одиниця, яка буде функціонувати в одному приміщені, що дасть можливість владі зекономити на витратах на теплопостачання. Але нам не повідомили, який із двох закладів прийме усіх учнів. Якщо це буде наша школа, то у нас якраз у наявності 31 навчальний кабінет, тож всі 30 класів розмістяться.

- А чи вплине злиття класів на якість навчання?

- Відповідно до Закону України «Про освіту», наповнюваність класу не повинна перевищувати 30 учнів. Аналіз показує, що ця вимога не порушиться, адже дітей з кожним роком стає все менше менше. Як відомо, ми вже “пережили” одну реорганізацію у 2003 році, у наслідок якої до нашого закладу була приєднана школа №11. Тоді загальна кількість учнів становила 1142 дитини. Поступово, після випуску 9-х класів, кількість учнів зменшувалася, адже у нашому мікрорайоні дітей поменшало за цей час. Тож сьогодні у школі навчається 455 учнів.

- А який із двох закладів має кращу навчальну базу?

- Не можна порівнювати, але наша школа у добудові має шкільну їдальню і варочний цех площею 234 квадратних метри, що дає можливість одночасно приймати їжу 110 дітям. Також школа має спортивний манеж площею 611 квадратних метрів, у якому восени була відремонтована покрівля. Варто зазначити, що значна сума коштів на ремонт була отримана від батьків та вчителів закладу. Є у закладі дві майстерні, комп’ютерний клас, музейний комплекс. Подвір’я школи огорожене. Хочу зазначити, що є тенденція і до збільшення загальної кількості учнів: у порівнянні з початком навчального року загальна чисельність зросла на 5 вихованців. Протягом шести років при школі працюють підготовчі курси одного з Кременчуцьких вишів. Ми випускаємо добре підготованих учнів. Натомість маємо випадок, коли до нас із одного міського закладу нового типу до 10 класу прийшов учень, який, можна сказати, не навчений писати.

- А як щодо чуток, що поширюються містом, начебто ваш заклад у аварійному стані?

- Не знаю, хто поширює такі чутки, але це неправда. Є акт державної комісії про повну готовність школи до навчального року без жодних зауважень. Зараз наша школа готується до святкування свого 60-річного ювілею. З цєї нагоди спецільно створно сайт закладу (alexschool2.kr.ua). На святкування прибудуть імениті випускники, члени ради ветеранів школи, якими ми пишаємось. Адже серед них дуже багато відомих педагогів. (До речі, і сама директор закладу, окрім звання Заслуженого вчителя України, носить звання відмінника освіти, Вчителя-методиста, двічі є Соросівським вчителем)

- А чи лунали на нараді інші варіанти реорганізації закладу?

- Звучав інший варіант, який передбачає взагалі розформування школи, внаслідок чого діти будуть направлені у ЗНЗ №9, ЛІТ і Гімнізію ім. Т.Г. Шевченка, а на місці нашого закладу буде створено спортивний чи розважальний комплекс.

- А на нараді звучали якісь зауваження від ваших колег з інших шкіл?

- Так, директор ОНВК Олена Тонка задала питання: «Куди ж після оптимізацій дівати вчителів?»

На що отримала відповідь, що всі будуть працевлаштовані. Активно ініціаторів реформ захищав директор Олександрійського колегіуму Сергій Коваленко, який навіть “пристидив” одну з моїх колег, що мовляв, кожен думає тільки за свій заклад, що наші школи живуть за рахунок інших, бо ми ніби є дотаційними. І що ніби, не дотаційними у місті є тільки 4 заклади, і серед них, звісно, колегіум. За словами Сергія Петровича виходить так, що ми просто “об’їдаємо” інші школи! Я на цій нараді спокійно все вислухала, а потім, взявши слово, зазначила, що згодна з тим, що треба щось міняти, але ж треба пам’ятати і про людський фактор і навела приклад злиття нашої і 11-ї школи. Так от, після тієї реорганізації у нашому закладі працює лише 6 вчителів з усього колишнього закладу. І кожного року у нас тривають “баталії” з приводу скорочення педпрацівників. Варто зазначити, що як директор, я не маю права ані звільняти, ані приймати на роботу – це пріоритетне право начальника управління освіти, я можу лише подавати клопотання.

- Якщо після оптимізації Ваш заклад приєднають до ЗНЗ № 6, то яка може скластися подальша ситуація?

- Важко сказати, адже до нашого закладу ходять діти, які проживають і у центрі, і на площі Кірова, у районі центральної лікарні і, навіть з “Тинди”. Як їм потім діставатися до школи?

- Але ж Ви не проти того, щоб ЗНЗ № 6 приєднали до вашої школи?

- Ні, не те що не проти, але 6-та школа також має право на існування, у неї своя історія, свої традиції, переваги.

- А батьки у курсі справи?

- Так. З газети дізналися. Більше того, батьки одного з перших класів вже підготували і відправили листа міському голові, адже на весняних канікулах планується встановлення нових вікон у класній кімнаті, де навчаються діти. Батьки не вдоволені, схвильовані діти, ми намагаємось їх заспокоїти, адже треба продовжувати навчальний процес.

Ми подякували Любові Сергіївні за коментар не зовсім у даному разі приємною фразою “до нових зустрічей”. Історія, судячи з усього, обіцяє набути затяжного характеру.

То, що тепер маємо у “сухому залишку”? А на даний момент маємо пересічну для української глибинки ситуацію. Про семимильнокроковий розвиток економіки годі й мріяти. У міжнародному рейтингу інвестиційної привабливості і простоті ведення бізнесу, Україна стабільно пасе задніх. А наш вугільний регіон може цілком спіткати доля шахтарських містечок донеччини, де сотнями і тисячами стоять порожні квартири. Місто-привид це називається - років зо тридцять тому такими самими містами, тільки американськими, комуністичні пропагандисти лякали радянських людей. На стандартне “що робити” відповіді у сучасних пропагандистів немає. Є книга з написом “Центральний Регіон-2015”. Олександрійцям пропонують зекономити. Поки що, на освіті. Озвучені 2 мільйони грошей, зекономлених від “оптимізації” навчальних закладів, уявляти, зрозуміла річ, приємно. Тільки, здається, що гроші це з категорії віртуальних, несправжніх, тобто. Олександрія є дотаційним містом, і ті два мільйони, що можливо колись зекономляться, місто все одно не побачить - це будуть два мільйони, які нам не дадуть, от і все.

Якийсь не зовсім симпатичний для міста бізнес нам хтось нав’язує - ні тобі двох лимонів, ні тобі шкіл.

Що у цій ситуації ще привертає увагу, то це палка промова Сергія Коваленка на захист “вертикальних” стратегій. Ну, як педагог, він же чудово знав про емоційний стан своїх колег, яким у ту хвилину оголошували про “оптимізацію” підлеглих їм закладів. Не щодня, ж ніби повідомляють про такі речі, як “оптимізація”. Ні, треба ще було докоряти якоюсь міфічною “дотаційністю”...вочевидь, підтримати у важку мить добрим словом - то не з площини корпоративної етики річ.

А трудовий колектив другої школи, тим часом, вже звернувся у письмовому вигляді і до управління освіти, і до міськради. Лист-звернення до міськради зареєстровано у громадській приймальні 22 лютого 2011 року за номером КО-297. Кажуть, що у приймальні ніби аж здивувалися великій кількості підписів під листом. Не очікували такої солідарності від вчителів, ні?

А лист добрий дуже, між іншим. По-вчительському добрий. Наприклад, гляньмо на такі рядки: “За часи скрутного становища міського бюджету у 2009 році педагогічний колектив завжди з розумінням відносився до багатьох проблемних моментів. Працівниками нашого закладу з метою економії бюджетних коштів міста за цей період було добровільно взято 330 днів відпустки без збереження заробітної плати”...то, вчительські гаманці оптимізують постійно, як виявляється?

І про нерухомість, що вивільниться в результаті оптимізації і потім підлягатиме приватизації навіть не будемо зараз.

І зрозуміло, що школу зараз ніхто не закриватиме. До кінця навчального року. А там...там - хтозна. В Центральному регіоні важка фінансова ситуація - до 2015 року часу меншає й меншає.

Володимир МІХАЛЄВІЧ